Режисерка Катерина Горностай розповіла, які сенси закладала у стрічку.
Фільм “Стрічка часу” української режисерки Катерини Горностай про українські школи в часи повномасштабної війни увійшов до основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, що відбудеться з 13 по 23 лютого 2025 року. Документальна повнометражна стрічка змагатиметься за головний приз – “Золотого ведмедя”.
“Стрічка часу” – документальна картина про вчителів та учнів, які під час військових дій продовжують навчати та навчатися, зокрема на деокупованих і прифронтових територіях. Знятий без закадрового голосу, інтерв’ю та реконструкцій, фільм пропонує глибокий погляд на боротьбу українського народу за збереження освіти, за своє існування та ідентичність. Він показує, як війна в Україні впливає на повсякденне життя учнів і вчителів, та виклики, пов’язані з намаганням зберегти освіту і відчуття нормального життя в умовах постійної небезпеки.
Горностай, яка виступила режисеркою та сценаристкою фільму, розповіла про стрічку. Вона показала, як проходить навчання українських дітей у часи повномасштабного вторгнення. Зокрема, як вони навчаються в укриттях, частково зруйнованих школах, а також онлайн-навчання, яке виникло через загрозу обстрілів.
“Стрічка часу” – це елемент турнікету: важливо зафіксувати час накладання кровоспинного пристрою, аби не втратити знекровлені тканини. Зараз кожен школяр, на жаль, знає, що таке турнікет і для чого його використовують, адже тепер це вивчають і в школі. Ми акцентували свою увагу на буденності і простих шкільних досвідах, як от сльози на святі першого дзвоника, старшокласник у ролі святого Миколая, різнобарвні стрічки в руках випускників. Усе це, звісно ж, містить контекст війни тепер: школярі часто вчаться в укритті через тривогу, директор показує зруйновану й законсервовану частину школи, поки в іншому крилі ідуть уроки, а на онлайн-випускному звучить дзвоник, евакуйований з Бахмуту. Війна увійшла в цю буденність дуже глибоко, але нам нічого не лишається, окрім як продовжувати жити і навчатись”, – зазначила Горностай.
Ідею фільму про освіту в часи війни запропонувала громадська спілка “ОСВІТОРІЯ”, яка виступила виконавчим продюсером. Виробником фільму стали 2BRAVE PRODUCTIONS.
“Створюючи цей фільм, ми розуміли, що апелюємо до універсальних загальнозрозумілих цінностей. Школа та освіта — це те, що важливо для кожної людини в світі. А Катерина вміє знайти унікальний підхід — як відобразити це глибоко й тонко на великому екрані. Війна змінила життя українських освітян. Здається, ми змогли вловити цей маркер часу, цю стрічку”, – вказали Ольга Брегман та Наталія Лібет, співзасновниці 2BRAVE PRODUCTIONS та продюсерки фільму.
Це вже другий повнометражний фільм Катерини Горностай на Берлінале. Її повнометражний ігровий дебют “Стоп-Земля” отримав “Кришталевого ведмедя” Юнацького журі програми Generation 14+ Берлінале у 2021 році.
“Стрічка часу” – унікальна хроніка року з життя українських шкіл, учнів і вчителів із різних регіонів країни. Від Харкова та Запоріжжя до Києва, Чернігова, Черкас, Одеси, Миколаєва, Очакова, Кам’янського, а також містечок і селищ, таких як Буча, Бородянка, Зарічне.
Один із героїв фільму, Борис Ховряк, під час зйомок працював учителем, а сьогодні стоїть на захисті України в лавах Сухопутних військ ЗС України, як і багато інших педагогів, які стали на захист Батьківщини.
Картину знято на приватній кошти без залучення державного фінансування. За задумом команди, що працювала над фільмом, картина – це не лише хроніка навчання під час війни. Це історія про силу нації, втілену в конкретних людських обличчях, та інструмент культурної дипломатії.
“Ми хочемо нагадати світові, що війна в Україні триває, а її діти та вчителі платять надмірну ціну за можливість скористатися базовим людським правом — правом на освіту. Цей фільм має стати засобом привернення уваги до нашої боротьби. Я вірю в його потужний потенціал викликати емпатію та стати платформою для діалогу у творчих, академічних, правозахисних та політичних колах”, – додала Зоя Литвин, засновниця ОСВІТОРІЇ та виконавча продюсерка фільму.
Метою картини є привернення уваги до освіти в Україні під час війни, а також збір коштів для відновлення шкіл, зруйнованих війною. Вони дозволять відремонтувати та обладнати школи, щоб навчальний процес тривав попри війну.
До слова, “Стрічка часу” – це перший з 1997 року фільм української режисерки, що потрапив до основного конкурсу — востаннє це був фільм Кіри Муратової “Три історії”. Ювілейний 75-й Berlinale відбудеться з 13 по 23 лютого, а головою журі основного конкурсу цього року стане режисер Тодд Гейнс.
Нагадаємо, раніше фільм про війну в Україні з Олександром Рудинським номінували на кінопремію BAFTA. “Камінь, ножиці, папір” змагатиметься за перемогу у категорії “Найкращий британський короткометражний фільм”.
