Автор фото, No Limits Photography for Epic Events
Підпис до фото, У Мел Сайкс діагностували рідкісне захворювання мозку, яке вплинуло на її рівновагу
Коли у Мел Сайкс діагностували рідкісну хворобу мозку, вона не могла пройти по прямій лінії, не кажучи вже про те, щоб брати участь у забігах, які вона дуже любила.
Однак тепер, після операції, 42-річна жінка готується взяти участь у Spine Race – виснажливому ультрамарафоні у Пеннінських горах.
Після того, як у Мел діагностували мальформацію Арнольда – Кіарі, розлад, що впливає на рівновагу, їй сказали, що вона, можливо, більше ніколи не зможе бігати
Однак лише через кілька місяців після операції на мозку вона подолала 30-кілометровий забіг.
“Я ніколи не думала, що знову встану на ноги – не кажучи вже про такі божевільні речі”, – каже Мел.
Її симптоми почалися із двоїння в очах, що не викликало особливого занепокоєння в її сімейного лікаря. Однак незабаром її стан погіршився – зʼявилися невиразна вимова, тремтіння голови та поколювання в обличчі.
“Усі продовжували запитувати мене, чи відчуваю я втому. Я тоді працювала повний робочий день і бігала забіги на 160 км – я не знала, який рівень втоми вважати нормальним”, – каже вона.
“Колеги дуже підтримували мене, але мені стало надто важко виконувати роботу, коли у мене двоїлося в очах, і мені довелося припинити водити авто, і відповідно піти з роботи”, – згадує Мел.
“Щойно я це зробила, досить швидко зʼявилися усі інші симптоми”, – каже вона.
Мел направили до спеціалізованого нейрохірургічного відділення в лікарні Лідса, і їй швидко поставив діагноз консультант-нейрохірург Ян Андерсон, який сказав, що її випадок був “одним із найсерйозніших”, які він коли-небудь бачив.
“Щойно я прийшла до пана Андерсона, він відразу зрозумів. Він сказав, що вони не дуже часто таке бачать”, – згадує Мел.
“Мене бентежило те, що загалом я почувалася добре, за винятком впливу на мою рівновагу та зір”, – додає вона.
Автор фото, Mel Sykes
Підпис до фото, Мел сказали, що вона може більше ніколи не змогти бігати
Перший прийом у лікаря був у вівторок, у п’ятницю її госпіталізували, а в понеділка вона вже була в операційній.
“Я була в сльозах. Не тому, що мені було страшно, хоча, мабуть, мало бути, враховуючи, що мені збиралися робити операцію на мозку, – каже вона. – Але я відчула полегшення, коли пан Андерсон сказав, що зможе це виправити”.
Мальформація Арнольда – Кіарі призводить до того, що надмірна кількість мозочкової частини мозку виходить з нижньої частини черепа.
Це спричиняє тиск на спинний мозок і стовбур головного мозку, викликаючи симптоми, які були у Мел.
Після операції Мел запитала лікарів про прогнози.
“Я запитала їх, чи зможу я колись знову пробігти ультрамарафон. Вони відповіли, що не можуть гарантувати, що я взагалі зможу бігати, не кажучи вже про такі крайнощі”, – каже вона.
“Мені довелося прийняти це і зосередитися на одужанні”, – додає вона.
Після виписки Мел жила у батьків і її дуже підтримували родина та друзі.
“Я досить швидко стала на ноги, але спочатку могла пройти лише невеликі відстані, до кінця вулиці й назад – усе, що я могла подолати, і то лише за допомогою друга”, – згадує Мел.
“Наприкінці грудня 2023 року я змогла знову почати повільно бігати. А в лютому 2024 року я пробігла 30-кілометровий забіг – лише через чотири місяці після операції на мозку”, – каже вона.
“Близько трьох місяців тому я перестала носити окуляри, оскільки зір повернувся до норми. Іноді я трохи хитаюся, але загалом чудово справляюся”, – додає Мел.
Автор фото, Mel Sykes
Підпис до фото, Зараз Мел готується до наймасштабнішого забігу – Spine Race на 431 км
Зараз Мел тренується для свого найбільшого забігу – перегонів на витривалість Spine Race на 431 км у Пеннінських горах.
Він починається 12 січня, і в учасників є один тиждень, щоб його завершити.
“Мені дуже важко було знайти когось із такою ситуацією, як у мене, тому я хочу поділитися своєю історією, щоб підбадьорити інших і сказати їм, що одужати та повернутися до своїх захоплень можливо”, – каже вона.
Доктор Андерсон, який прооперував Мел, каже, що її приклад надихає.
“Дивовижно бачити, наскільки сміливими та рішучими можуть бути наші пацієнти. Я впевнений, що її фантастичне одужання значною мірою завдячує її позитивному настрою”, – додає він.
